- завербований
- —————————————————————————————завербо́ванийдієприкметник
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
завербований — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до завербувати. || завербо/вано, безос. присудк. сл. || у знач. ім. завербо/ваний, ного, ч.; завербо/вана, ної, ж. Людина, яку завербували, яка завербувалася … Український тлумачний словник
затяг — завербований загін війська … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
вербуванец — нця, ч. Пт. Завербований рекрут. Молодий хлопец, што завербував ся до войска … Словник лемківскої говірки